СКЛАД: Вітамін С – 600,0 мг; залізо (у формі цитрату) – 75 мг; лимонна кислота – 20 мг; вода очищена – до 100 см3
ПРИЗНАЧЕННЯ: рекомендується як дієтична добавка до раціону харчування – додаткове джерело заліза та вітаміну С для загального зміцнення.
Перед вживанням рекомендується консультація лікаря
Продукт рекомендований МОЗ України для вживання як дієтична добавка до раціону харчування з метою профілактики дефіциту заліза («Добавки дієтичні вітамінно-мінеральні» ТУ У 15.8-35291116-013:2011.)
СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ: Дієтичну добавку з цитратом заліза приймати внутрішньо шляхом додавання у воду, соки, чай. Додавати безпосередньо перед вживанням в індивідуальний посуд. Найкраще застосовувати з питною водою – дорослим розчинити 5 см3 (1 чайна ложка) добавки у 100 см3 рідини. Вживати під час їди двічі на добу.
Вода, що застосовується для використання добавки з цитратом хрому, повинна відповідати стандарту на питну воду (не можна використовувати хлоровану воду).
ВЗАЄМОДІЯ З ЛІКИМИ ПРЕПАРАТАМИ: Завдяки своїм властивостям взаємодіє з будь-яким препаратом без його відторгнення, має універсальність застосування, хороший природний стабілізатор, підвищує ефективність прийнятих препаратів.
ПРОТИПОКАЗАННЯ: дітям, індивідуальна чутливість до компонентів.
ТЕРМІН ПОДІЇ: 24 місяців.
Умови зберігання: Зберігати в темному місці при температурі 0С – 25С (можливе тривале зберігання до + 40 С). Допускається незначний осад мікроелементів.
УПАКОВКА: Флакони по 100 см3 із темного скла, закупорені кришкою з контролем першого відкривання.
ВИРОБНИК: ТОВ «Наноматеріали та нанотехнології», Україна, м. Київ.
Залізо – найважливіший мікроелемент, що входить до складу крові, також необхідний для процесів зростання організму та регуляції імунної системи
Роль заліза в організмі
В організмі здорової людини міститься приблизно 4-5 г заліза.
Залізо:
• входить до складу гемоглобіну, основного переносника кисню у організмі.
• входить до складу міоглобіну – киснево-зв’язуючого білка скелетних м’язів та серця.
• входить до складу цитохромів та ферментів, що беруть участь в окисно-відновних реакціях.
• залишок міститься в селезінці, печінці та кістковому мозку.
Залізо виконує в організмі такі функції:
- бере участь у процесах кровотворення та внутрішньоклітинного обміну
- необхідно для утворення гемоглобіну та міоглобіну
- забезпечує транспортування кисню в організмі
- нормалізує роботу щитовидної залози
- впливає на метаболізм вітамінів групи В
- входить до складу деяких ферментів (у тому числі рибонуклеотид-редуктаз, який бере участь у синтезі ДНК)
- необхідне для процесів зростання організму
- регулює імунітет (забезпечує активність інтерферону та клітин-кілерів)
- має детоксикаційну дію (входить до складу печінки та бере участь у знешкодженні токсинів)
- є компонентом багатьох окисних ферментів
- попереджає розвиток анемії
- покращує стан шкіри, нігтів, волосся
Як правило, їжі, що надходить, вистачає, щоб перекривати потребу організму в залозі, але в деяких випадках (при захворюванні на анемію або донорство) необхідно додатково вживати препарати і харчові добавки, що містять залізо.
Симптоми дефіциту заліза
У разі нестачі заліза спостерігаються такі симптоми:
- сухість шкіри
- втома
- підвищена чутливість до холоду
- ламкість нігтів
- погіршення мозкової активності
- анемія
- розлади травлення
- запаморочення
- депресії
- випадіння та посивіння волосся
- запальний процес у порожнині рота
- нервові розлади
- ожиріння
- зниження функції щитовидної залози
Показання до застосування:
• залозодефіцитна анемія.
• хронічні крововтрати, наприклад, геморой, гінекологічні захворювання. За таких станів гемоглобін може бути і в нормі, але запаси заліза в організмі суттєво знижені.
• у жінок у критичні дні.
• вегетаріанство та дієти зі зниженням продуктів тваринного походження.
• підвищені фізичні навантаження.
• стан після операцій на органах шлунково-кишкового тракту.
• вагітність та годування груддю.
Додаткова інформація:
• За даними ВООЗ 20-30% населення Землі страждає від хронічної нестачі заліза!
• З препаратів заліза, призначених для лікування анемій, засвоюється лише до 10%, на відміну від наноцитрохеллатної форми, біодоступність якої не менше 90%.