Особливість “V-Інтерферона” полягає в підвищеній біодоступності при пероральному способі введення, завдяки інноваційній нанотехнології – молекулярного мікрокапсулювання V-Інтерферона, що дозволяє безпечно і адресно доставляти V-Інтерферон.

Молекула V-Інтерферона обгорнута нано-оболонкою. Нано-оболонка дозволяє V-Інтерферону з успіхом проходити шлунково-кишковий тракт і потрапляти в плазму крові.

Склад:
1 мл водного розчину містить:

• Інтерферон альфа-2b – 150 тис. МО;
• Вітамін С – 8 мг.

Показання для застосування.

• Джерело інтерферону альфа-2b;
• гострі та хронічні вірусні гепатити (A, B, C i D);
• профілактика та лікування вірусних інфекцій;
• активує протипухлинний захист;
• профілактика та лікування грипу та інших ГРВІ;
• Лікування герпесу;

Дозування
Перед використанням збовтати. Препарат приймають внутрішньо 1 раз на день за 30 хвилин до їди, попередньо розчинивши у воді або в іншому прохолодному напої.
Дітям віком від 3 до 6 років препарат призначають 5-6 крапель розчину (0,25 мл).
Дітям віком від 7 до 12 років препарат призначають по 10 крапель розчину (0,5 мл).
Дорослим та дітям старше 12 років препарат призначають по 20 крапель розчину (1 мл).

Протипоказання до застосування препарату
Індивідуальна нестерпність продукту.

Упаковка
Скляні флакони з крапельницею місткістю 10 мл.

Умови та термін зберігання
Препарат слід зберігати у сухому прохолодному, захищеному від світла місці, при температурі від 5°C до 20°C протягом 24 місяців з дати виготовлення. Кінцевий термін реалізації, дата виготовлення та серійний номер дивіться на упаковці.

Інтерферони – це білки, які виробляються клітинами організму під час вторгнення вірусів та інших чужорідних агентів. Свою назву інтерферони отримали від англійської interfere with, що в перекладі означає заважати, перешкоджати.
Інтерферони мають широкий спектр дії: противірусне (до інтерферону чутливі практично всі ДНК-і РНК-віруси). Крім того, він впливає на сусідні клітини та робить їх несприйнятливими до збудника інфекції. Інтерферон попереджає їх про наявність небезпеки. В результаті, розмноження вірусів у ураженій клітині зупиняється, а їхнє потрапляння в сусідні клітини стає неможливим. Дуже важливо, що віруси не можуть адаптуватися до дії інтерферону.
Також він має імуномодулюючу, радіопротективну, протипухлинну дію. Зазвичай, препарати інтерферону вводяться шляхом внутрішньовенних ін’єкцій. Ми помістили молекули інтерферону в нанокапсули і розчинили їх у воді. Ця конструкція дозволяє проходити шлунково-кишковий тракт та з успіхом засвоюватися організмом. Так було отримано препарат «V-інтерферон» з пероральним способом введення.

Інтерферон буває двох видів. Лейкоцитарний (виготовлений з крові людини) та рекомбінантний (отриманий генно-інженерним способом). Препарати рекомбінантного інтерферону безпечніші, оскільки вони виробляються без донорської крові. І застосовуючи їх, заразитися захворюваннями, що передаються через кров (гепатит, ВІЛ та ін.) неможливо. Тому при виробництві V-інтерферону ми застосовуємо рекомбінантний інтерферон.
Інтерферон було відкрито 1957 року. З того часу численні дослідження довели, що біологічна активність інтерферону є дуже високою. За синтез рекомбінантного інтерферону американські вчені У. Гілберт, П. Берг Ф. Сенджер були нагороджені Нобелівською премією з хімії.
. У крові здорової людини, як правило, низький рівень інтерферону, але при цьому лейкоцити (клітини, що відповідають за синтез інтерферону альфа) здатні швидко синтезувати інтерферон у відповідь на вторгнення вірусу. Але якщо вірус вже потрапив до організму, кількість інтерферону починає знижуватися, оскільки клітини що неспроможні виробляти його постійно. Тому при вірусних інфекціях можна допомогти організму боротися із вірусом, приймаючи препарати інтерферону. А прийняття інтерферону перед епідемією дозволяє підвищити резистентність організму до всіх видів вірусів.

Не є лікарським засобом